«Патріотичне виховання – це сфера духовного
життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить
людина, яка формується», - писав В. О.
Сухомлинський. (Слайд 2 )
Великий педагог зазначав, що патріотичне виховання починається
з колиски. (Слайд 3)
Я вважаю, що саме навчання в початкових
класах і є тією самою колискою, коли дитина починає усвідомлювати себе частиною
країни, у якій вона живе. Завдання вчителя-класовода: виховувати духовно та
фізично здорову особистість, яка любить свій народ, знає історію та
культуру свого краю, дотримується
духовних та правових законів, здатна саморозвиватися, має активну соціальну
позицію. (Слайд 4)
Таким чином, до основних завдань патріотичного виховання учнів початкових класів
належать:
• формування любові до рідного краю
(причетності до рідного дому, сім'ї, школи, селища);
• формування поваги до Конституції України,
державної символіки: Герба, Прапора, Гімну України;
• формування духовно-моральних взаємин;
• формування любові до культурного спадку
свого народу;
• виховання любові, поваги до своїх
національних особливостей;
• виховання гордості за свій народ, шанування
героїв України;
• толерантне ставлення до представників інших
національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей. (Слайд 5)
Форми і методи патріотичного виховання на уроках:
•виховні бесіди
•пізнавальні
інформації
•складання
усних і письмових текстів
•тематичні уроки з української мови та читання
•конкурси
дитячої зображувальної творчості
•метод проектів
•міні-диспути
•міні-дискусії
•ігрові подорожі
•уроки пам’ яті
•ситуаційно-рольові
ігри
На уроках я використовую:
•Інтернет-ресурси
•Мультимедійні
презентацій
•Відеоролики
•Слайд –шоу літературних та музичних
композицій
Форми
позакласних заходів патріотичного спрямування
• Зустрічі з ветеранами ВВВ, та героями нашого
часу – воїнами АТО
• Бесіди
• Виховні години
• Уроки мужності
• Флешмоби
• Виховні заходи патріотичного спрямування
• Екскурсії по історичних та визначних місцях селища
Формуванню у школярів ціннісного
ставлення до Батьківщини, вихованню почуття національної гордості, формуванню
ціннісного ставлення до держави, українського народу, його мови, розширенню
знань учнів про державні та народні символи України сприяють перші уроки :
«Україна – єдина країна», «Це наше і це твоє»
Учні нашої школи розуміють сьогоднішню
ситуацію в Україні і активно і щиро підтримують наших героів. Беруть активну
участь у акції «Писанка для солдата», «Дитячий лист і малюнок, що зігріває сердце
воїнам АТО» .
Виховання національно свідомої
особистості, патріота своєї держави не можливе без любові до рідного слова. Найкращий
приклад _ це участь моїх учнів у заходах до Дня Української писемності та мови.
(Свято “Наша мова – калинова” , конкурс читців улюблених українських поетів), а
також участь у Шевченківських днях, які традиційно
відзначаються у школі на початку березня.
Національно-патріотичне
виховання учнів початкових класів намагаюся здійснювати у процесі навчально-пізнавальної діяльності .
Наприклад, патріотичне
виховання молодших школярів на уроках української мови здійснюється
через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, під час вивчення
розділу «Мова і мовлення» необхідно звертаю увагу учнів на багатство і
милозвучність української мови, захоплюю дітей її красою, пробуджую любов до
рідного слова, прагнення вивчати українську мову.
Формуючи культуру спілкування,
збагачую мовлення молодших школярів українськими формами звертання та формулами
мовленнєвого етикету, пробуджую інтерес до походження цих формул, показую їх
зв’язок із національними традиціями і звичаями українців.
У процесі опрацювання правила
вживання великої літери у власних назвах зосереджую увагу учнів на застосуванні
цього правила під час запису назви нашої Батьківщини, її столиці, рідного селища, річок, морів, гір та інших
географічних назв України. При цьому цінним для патріотичного виховання буде
опрацювання текстів про походження цих назв, про красу і неповторність
визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей
(письменників, художників, історичних постатей, спортсменів, акторів, артистів
тощо).
Чільне місце на уроках
української мови займає використання малих фольклорних форм – загадок, лічилок,
мирилок, приказок і прислів’їв, народних прикмет, уривків з казок, дитячих
пісень, колискових, щедрівок, колядок, веснянок, закличок тощо. Реалізуючи їх
виховний потенціал, пояснюю дітям, що багатство і розмаїття народної творчості
свідчить про мудрість і талановитість українського народу. (Слайд 6)
Через тексти на уроках літературного читання виховую в учнів
любов до рідного краю і своєї Батьківщини, повагу до національних традицій і
символів українського народу, повагу до людей інших національностей, їхніх
звичаїв і традицій, почуття гордості за відомих людей України, турботливе
ставлення до цінностей і надбань нашої країни.
Тому, головною метою
національно-патріотичного виховання у початкових класах є вироблення у молодших
школярів умінь і навичок вільного користування з комунікативною метою усно й
письмово українською мовою. (Слайд 7)
На уроках «Природознавства»
знайомлю своїх учнів з різноманітністю природи рідного краю, з традиціями шанобливого ставлення
українського народу до природи, любов до Батьківщини. (Слайд 9, 10)
На уроках «Трудового навчання» діти знайомляться з традиційними народними
ремеслами України, вчаться виготовляти сюжетні витинанки різних регіонів
України, оздоблювати вироби технікою вишивки. (Слайд 11)
На уроках «Музичного
мистецтва» учні мають можливість відчути красу українського народного
музичного мистецтва, відчути національну своєрідність, спільне і відмінне в
музиці різних народів.
Оскільки у цьому році виховною
проблемою я обрала саме національно-патріотичне виховання учнів, то заходи з
цієї тематики є приорітетними у моїй позакласній роботі. Це і спортивні заходи: участь у
воєнно-спортивній грі «Джура», і участь у змаганнях до Дня Захисника Вітчизни.
(Слайд 11).
Нещодавно у нашому класі
відбулася година спілкування «З Україною в серці», де діти дізналися багато
цікавого з історії своєї країни, познайомилися з народними звичаями та
обрядами, переглянули яскравий пізнавальний фільм-подорож неповторними
куточками Батьківщини. (Слайд 13).
А ще учні мого класу ніколи не стояли осторонь шкільних та позашкільних
заходів: брали участь у конкурсах малюнків
“Малюнок для рідної Вітчизни”,
“Луганщина у нас одна”, годинах спілкування “Символи нашої держави”,
«Схід та Захід разом», заходах до Дня української писемності та мови та
до Шевченківських свят.
А також нещодавно взяли участь у предметних олімпіадах з української мови, інтерактивних конкурсах «Колосок», «Кенгуру», «Геліантус» та «Соняшник». (Слайд 14).
до Шевченківських свят.
А також нещодавно взяли участь у предметних олімпіадах з української мови, інтерактивних конкурсах «Колосок», «Кенгуру», «Геліантус» та «Соняшник». (Слайд 14).
Неможливо уявити собі національно-патріотичне
виховання учнів без допомоги головної опори кожного вчителя – батьківської
спільноти. Адже сім’я – перший
і найголовніший осередок суспільства. Саме з неї починається формування понять
«Батьківщина», «мала батьківщина». А тому виховання поваги до своєї сім'ї,
гордості за свою родину, відродження багато в чому втрачених в наші дні понять
сімейної історії, сімейної реліквії, сімейної традиції є одним із напрямків
патріотичного виховання.
Саме за допомогою батьків ми
влаштовували виставку «Традиції та реліквії моєї родини». Батьки відгукнулися
на проведення святкового заходу «Різдвяні традиції». У лютому під час
проведення батьківських зборів на тему
«Роль сімейних традицій у патріотичному вихованні дітей» тата й мами активно
ділилися досвідом з даного питання. Планую провести відкритий захід у травні до
Дня Матері, де батьки будуть нашими почесними гостями.
Висновки. Отже, початкова школа має значні
резерви для розвитку патріотизму молодших школярів. Моральні цінності, що
закладені у дитинстві, залишаються на все життя, тому завдання вчителів
початкової школи – сформувати патріота своєї батьківщини усіма можливими
засобами.
Творчість учителя початкових класів у
цьому плані особлива: вона запалює в дитячому серці вогник допитливості,
викликає інтерес до навчання, до виховного процесу, робить його внутрішнім,
постійно діючим стимулом.
Кожний вчитель обирає свій шлях до серця
дітей, методи, які підходять саме йому, і має обов’язок – виховати і навчити
дитину.
Немає коментарів:
Дописати коментар